Шістдесятники - молоде творче покоління 1960-х років, яке сформувалося в період засудження сталінізму, "відлиги" радянського режиму та реабілітації (часткової) представників (деяких) "розстріляного відродження".

 

На початку виникнувши як культурницький рух ("Пролісок" у Львові, 1961 рік; Клуб творчої молоді в Києві, 1959 рік), невдовзі це явище набуло загальнонаціонального значення, переросло на опозицію до влади.

 Проявилося воно найповніше в літературі, яка зазнала оновлення художніх форм. Подіями того періоду стали дебюти В. Голобородька, І. Драча, В. Симоненка, М. Вінграновського. Не обмежується одним десятиліттям творче покоління шістдесятників.

Автори, що прийшли в літературу в 1950-х роках, теж належать до них (Л. Костенко, Д. Павличко). Також до шістдесятників відносяться творці, які на межі 1960 - 1970-х років розкрили можливості свого таланту (Б. Олійник). Стосується термін "шістдесятники" і прозаїків (І. Дзюба, Гр. Тютюнник, Є. Гуцало).